Завантажте додаток для Android
Встановити
Завантажте додаток для iOS
Встановити
Scroll to top

Велика сила передбачення або чому ми в навушниках


Alphateka - 12.12.2019 - 0 comments

Ще донедавна людина в навушниках на вулиці викликала у перехожих сум та співчуття: “Такий молодий, а вже не дочуває”. Ще раніше за це можна було сісти у тюрму: ”Он, бачиш, у навушниках, мабуть слухає Голос Америки чи ще щось таке…”  А зараз вже і старий, і малий – кожен, на своїй хвилі. Як воно так сталось, що ми усі тепер маємо портативні програвачі? 

Дехто може вирішити, що це стаття про Walkman. Але це не так. Це стаття про те, як моніторінг врятував геніальну ідею портативної музики. Усі розробки Sony не вартували б нічого без регулярного, важкого та прискіпливого моніторингу. Тільки завдячуючи йому, ви тепер маєте змогу слухати улюблених пісень де завгодно.

Першим був Walkman 

У 1978 році, якщо ви бажали піти гуляти кудись з музикою, ви брали з собою магнітофон. Ви були щасливою людиною, якщо могли собі дозволити щось на кшталт Sharp, Sanyo, Aiwa або Sony. Частіш за все, ви брали за собою монофонічну Весну або Вегу, чи ще щось маленьке, але важке як залізнична рейка. До цього ще треба було взяти важкі та малоємні батареї штук так 12, бо сідали вони дуже швидко, і десь півгодини музики ви мали. Не набагато зручніше це було за кордоном – меломани страждали. 

Маркетинговий відділ фірми Sony уважно моніторів тяжкі зітхання та скарги любителів музики на свіжому повітрі. У ті часи, наскільки б не була великою компанія, моніторінг проходив як це було у 18 сторіччі, коли було розроблено перші монторінгові правила. Коли б це вони робили зараз, використовуючи систему моніторінгу Alphateka, яка дозволяє миттю зробити аналіз ЗМІ, вони б одержали коректні результати дуже швидко. Але у 1978 році такого не було – великі боси супили брови, морщили лоба, доки не з’явився Masaru Ibuka. Чесно кажучи, він вже був, і разом з Akio Morita, стояв у першоджерел компанії Sony, але у 1978 році відійшов від справ та плентався по коридорах Sony доки люди працювали. Так його і занесло поперше до відділу маркетингу, де його вразив у саме серце лист малої японки, що скаржилась на розміри та вагу магнітофона Sony – потягала б вона Весну !  – яку запопадливо сунув йому один з менеджерів. Ім’я цього менеджера історія, нажаль, не зберегла. Може б без нього так і не мали б ми теперь портативної музики.  А по друге, він попрямував до відділу розробки портативного магнитофона Pressman, що було спроектовано Mitsuro Ida для журналістів. 

Pressman вийшов напрочуд компактний  (133,35 х 88,9 х 28,57 мм) з вбудованим високоякісним  мікрофоном. Його моно версія була вища за будь яку похвалу, але ж моніторинг відгуків показав, що журналісти бажали стерео. Японці зробили стерео, додавши динаміки. Pressman-стерео чудово відтворював запис, але ж не записував зовсім, бо блок запису встромити було нікуди. Тож инженери  Mitsuro Ida слухали музику на робочому місці і філософічно розглядали Pressman як тупік. Але ж не так собі міркував Masaru Ibuka. Він схрестив розробку Mitsuro Ida та Yoshiuki Kamon що розробив легкі, високоякісні навушники для зовсім другого проекту та зробив диво. 

Викинувши з Pressman динаміки та мікрофон та причепивши легенькі навушники почесний голова фірми Sony  Masaru Ibuka створив Walkman – пішохід. 

З назвою теж не все було дуже добре. У це важко повірити, але ж на американському ринку спершу Walkman називався Soundabout (звук навкруги), а в Великобританії – Stowaway (схованка). На цьому моменті слід зупинится більш детально. Перші магнітофони потрапляли до магазинів, і були розраховані на тінеджерів, як на основну ЦА. Але “тіни” не поспішали купувати Walkman. Таким чином маючи непривабливу назву – Soundabout або Stowaway, та базуючись на хибних аналізах моніторінгу, Walkman припадав порохом на полицях магазинів.

Уважно слідкуючи за продажами, маркетінговий відділ розробив нову стратегію, що базувалась на нових алгорітмах моніторінгу. Вони виявилися настільки вдалими, що зараз ними користуються усі моніторінгові системи. Також ці алгорітми було покладено в основу розробки системи Alphateka.

Щодо Walkman, його розпробували на смак Yappi – молоді професіонали, що швидко зрозуміли, як приємно слухати музику на ранковому бігу, в автобусі, на обідній перерві тощо.  Ажіотаж був таким, що Sony закидали замовленнями. З тих пір ідея портативної музики крокує планетою. Walkman дуже змінився, трансформуючись з маленької “цеглинки” до програмного коду вашого смартфону, але його появі ми повинні дякувати передбачливості Masaru Ibuka та важкій, сумлінній праці відділу моніторингу компанії Sony.

На останнє, ми хотіли б додати, що сьогодні, коли нові продукти виходять майже щодня, важливість моніторінгу важко переоцінити. А в нашій країні це має першорядну важливісь. Тож не зволікайте. Ви маєте змогу набагато легше і якісніше моніторити Україну онлайн ніж це робила Sonyз офлайн Японією у 1978 році. Вам треба зайти , та замовити 7 діб безкоштовного Демо і хто зна, може, успіх Walkman чекає і на вас ? 

Мобільний додаток Alphateka завантажуйте безкоштовно, як для iOs, так і для  Andriod 

Related posts